военно историческая реконструкция 5 мая 2012 года: фашисты под флагами партии регионовУкраїна має повністю перейти на цифрове телебачення через два роки, хоча сигнал уже транслюють у «цифрі». Практично жоден рекламний блок на телебаченні не минає без роликів, які розхвалюють переваги цифрового телебачення. Нам обіцяють якісне нове зображення, більше каналів, і все це – безкоштовно!

Однак мало хто може сказати, що таке цифрове телебачення і які переваги чи труднощі чекають на пересічну людину з його впровадженням. Сьогодні українці дивляться телебачення через кабель, супутник і ефір. Реформа цифрового телебачення торкнеться тих, хто має антену. У 2015 році (або навіть раніше) вони будуть змушені відмовитися від аналогового телебачення та перейти на цифрове, або шукати альтернативу.

Спочатку Національна рада з питань телебачення і радіомовлення планувала впровадити цифрове телебачення у форматі наземного цифрового мовлення стандарту DVB-T , який використовують у більшості європейських, азіатських та африканських країн, а також в Австралії як стандарт для передачі цифрового телебачення і радіо.

Однак уже навесні 2011 року Нацрада змінила формат на DVB-T2, який має на 30% збільшити ємність мереж порівняно з DVB-T. Згодом Нацрада прийняла ще одне рішення про шифрування, внаслідок чого сигнал зможуть приймати тільки спеціальні телетюнери.

Між тим, як розповів у коментарі ZAXID.NET генеральний директор ТРК «Люкс» Роман Андрейко, у розвинених країнах сигнал цифрового ефіру приймає в середньому 10-15% населення. Решта віддає перевагу супутниковому чи кабельному телебаченню або телебачення через Інтернет. У Європі, за словами Романа Андрейка, перехід до цифрового телебачення відбувався роками, і зрештою жоден аналоговий ефірний канал не залишився «за бортом». У нас ситуація абсолютно інша. Виключне право на розбудову цифрової мережі отримало ТзОВ «Зеонбуд», якому телекомпанії вже сплачують чималі кошти за трансляцію сигналу у «цифрі», а в цифровий мультиплекс потрапили далеко не всі наявні телеканали.

«Проблема у тому, що ми достеменно не знаємо, хто є власниками «Зеонбуду», хто та людина, яка тримає руку на кнопці і може відключити 50% домогосподарств, які сьогодні користуються ефірним прийомом ТБ-сигналу. Єдине, що ми знаємо, — це кіпрський офшор», — зазначає медіаексперт Леся Ганжа.

Остаточний перехід на «цифру» нам обіцяють з 1 січня 2016 року. За словами виконавчого директора Незалежної Асоціації телерадіомовників Катерини М’ясникової, оскільки ми почали впроваджувати цифрове телебачення пізніше, ніж Західна Європа, через кілька років сигнал Т2 буде застарілим. «Формат Т2 не буде розвиватися, він вичерпав свої можливості, тому за 10 років можемо зіткнутися із потребою переформатовуватись», — вважає вона. Роман Андрейко підтверджує: Україна обрала такий стандарт мовлення, який у Європі не використовують.

«Сучасні телевізори не можуть сприймати цього сигналу. Цей сигнал можна приймати тільки на дуже специфічні тюнери, які розповсюджують на території України», — зазначив він.

Безкоштовно? Це — 600 грн!

Щоб дивитися телебачення у «цифрі», треба придбати спеціальні телетюнери, які підтримують формат Т2. Соціально незахищеним верствам населення влада пообіцяла забезпечити телетюнерами безкоштовно.

Право на безкоштовний тюнер мають: інваліди першої та другої групи (зокрема інваліди війни цих груп); інваліди війни третьої групи; особи, які виховують дитину-інваліда, якщо дитина проживає разом з ними і не перебуває на повному державному утриманні; особи із малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу за Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; особи, на яких поширюється право отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг протягом опалювального періоду 2011-2012 рр.

До 1 липня вони мусили звернутися до управлінь праці та соціального захисту населення за місцем проживання і подати документи, щоб отримати тюнер.

Та чи не є цифрове телебачення ще одним із передвиборчих ходів, і чи не отримають громадяни разом із безкоштовним телетюнером, як мінімум, передвиборчу агітку? Адже про цифрове телебачення заговорили ще сім років тому, а практичні зрушення почалися тільки 2011 року. Катерина М’ясникова подає приклад США — там під час переходу на цифрове мовлення політики для покращення свого іміджу наполягали на тому, щоб УСЕ населення отримало допомогу для купівлі сет-топ-боксів (телетюнерів, — ред.). Можливо, наші політики просто обрали трохи іншу стратегію, економнішу. Принаймні Катерина М’ясникова переконана: вітчизняні або не використають цифрове мовлення у передвиборчій кампанії взагалі, або використають його невміло. «Мало хто з українських політиків розуміється на цій тематиці. Тому вони не зможуть сказати нічого путнього і зрозумілого з цього приводу», — вважає вона.

Тим часом, як повідомили у відповідь на запит ZAXID.NET у Державному комітеті телебачення і радіомовлення, для забезпечення населення безкоштовними телетюнерами було проведено тендер на закупівлю, в якому взяли участь дві київські фірми: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «РОМСАТ» та ТОВ «Стронг Юкрейн». Виграла остання, і мешканцям куплять 685 тис. телетюнерів STRONG SRT 8500 і Trimax TR-2012 HD. Такі ж рекомендують купити іншим громадянам, котрі не мають право на отримання безкоштовного тюнера. «Стронг Юкрейн» запропонувала обидва тюнери за 486,8 грн, тоді як «РОМСАТ» хотіла аж (!) на 20 копійок дорожче.

5 липня на сайті Держкомтелерадіо з’явилася новина про те, що було проведено ще один тендер на закупівлю 200 тис. телетюнерів. У цьому тендері у попереднього переможця виграло ТОВ «РКІ – Консалтинг», яке запропонувало Trimax TR-2012 HD за ціною 485,94 грн за штуку.

Таким чином, постачати телетюнери в Україні матимуть змогу тільки згадані дві фірми, які виграли тендер. Як бачимо, ціни, навіть оптові, зовсім немаленькі. Якщо із малозабезпеченими все зрозуміло, тоді що робити решті населення? Телетюнер в Інтернет-магазинах коштує 570-580 грн, у магазинах – близько 650 грн. Перше питання, яке виникає відразу: а хто згоден платити такі гроші за один пристрій? Враховуючи мінімальний прожитковий мінімум і середню зарплату, дозволити собі таке зможе далеко не кожен. Крім того, один телетюнер можна під’єднати тільки до одного телевізора, тобто маючи в квартирі кілька телевізорів, вам потрібно буде стільки ж тюнерів. Мабуть, можна було б знизити ціну, допустивши на ринок інші компанії, проте, звичайно, робити цього ніхто не буде. Сет-топ-бокси інших компаній, які зараз продають в Україні за нижчими цінами, не сприйматимуть сигналу, бо він закодований так, що працюватимуть коректно тільки телетюнери, які рекомендує Держкомтелерадіо.

Хоча, з урахуванням вітчизняної специфіки, не виключаємо варіанту, коли вже після впровадження «цифри» народні умільці навчаться «перепрошивати» тюнери під потрібний формат.

Супутникове, кабельне, цифрове телебачення чи Інтернет?

Під час переходу цифрового Рубікону перед українцями виникне вибір між цифрою, кабелем, супутником та Інтернетом. І тут питання: який вибір вони зроблять? Звичайно, все залежить від того, як багато людей купить доти телетюнери і зможе користуватися цифровим телебаченням. Зараз це прогнозувати ще важко.

Поки у роликах обіцяють збудувати ефірне покриття «від закарпатських сіл до чорноморських маяків», ринок платного телебачення (супутник, кабель, Інтернет) тримається позначки 50%. Обираючи особистий варіант «цифрового переходу», людина зможе або купити цифровий ефірний декодер (телетюнер, — ред.), або підключитися до кабельного, або до супутникового оператора. Однак, як обіцяють апологети «цифри», за цифрове телебачення, на відміну від кабельного, українці не платитимуть.

Проте залишається питання: що буде з тими, хто не зможе придбати телетюнер і не перейде на супутник чи кабель? Невже ці люди залишаться без телебачення взагалі? Адже після 2015 року трансляція аналогового телебачення має припинитися!..

Медіаексперт Леся Ганжа вважає: впровадження цифрового телебачення вже не на часі – це було актуальним 5–10 років тому, але зараз цей проект виглядає як технічне ретро, до того ж дуже дороге.

«Я розумію всю спірність своєї думки, але дозволю собі трохи футурології. У галузі медіаспоживання ми стрімко прямуємо до «одного екрану» та Інтернету в будь-якій точці планети. ЗМІ вже неможливо буде чітко ділити на ТБ, радіо, Інтернет, газету. Це буде одне синтетичне медіа за способом подання контенту. Тобто, говорячи сьогодні про цифрове телебачення, ми фактично з’ясовуємо, якої форми буде пульт – чи традиційний телевізійний, чи у вигляді мишки й клавіатури, а це мені видається непринциповим», — переконана вона.

Проте влада, здається, передбачила такий поворот подій. І, неначе злякавшись, що більшість українців втече від «цифри», член парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Орест Муц (Партія регіонів) вніс поправки до законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав», якими пропонує закодовувати всі українські супутникові телеканали, а некодовані позбавляти ліцензій. Народний депутат аргументує це захистом авторських прав.

Між тим, генеральний директор ТРК «Люкс» Роман Андрейко пояснює: у разі прийняття цієї поправки люди, які дивляться супутникове телебачення, таки будуть змушені придбати «правильний» тюнер. «Близько 4 млн сімей не зможуть приймати сигнал, і тоді їм просто доведеться піти і купити тюнер. Таким чином вони дивитимуться значно менше телеканалів за значно більші гроші, бо цей тюнер коштує вдвічі більше, ніж супутниковий», — зазначив він.

Зрозуміло, що влада хоче, аби якомога більше українців дивилися цифрове телебачення. Чому? Чи не тому, що показувати там будуть те, що треба?.. До прикладу, такі телеканали як ТВі, ТВinfo (ТОВ «Інфо24»), «ТВі-Культура» (ТОВ «Медіа інфо») не отримали свого місця під «цифровим сонцем». Натомість по кілька ліцензій отримали великі медіахолдинги Inter Media Group (Інтер, К1, К2, НТН, «Ентер-фільм», «Ентер-музика» і «MTV Україна»), Media Group Ukraine ( «Україна» і на два нові канали, які тільки створять), StarLightMedia (Новий, СТБ, М1 і ICTV), група «1+1» ( «1+1» і «ТЕТ»). Також отримали ліцензії «5 канал» і Національна телекомпанія. Загалом нам обіцяють 32 канали.

Висновок простий: частину населення України просто змусять перейти на цифру. Нас наче хочуть поставити перед фактом – або так, або ніяк, і загнати у цифрове гетто. Частина людей, звичайно, відмовиться від традиційного телеекрану і зробить остаточний вибір на користь Інтернету. Проте доступ до Інтернету має лише третина населення України — 15 млн жителів. Що ж тоді робитиме решта? Бо телевізори вдома має 98% населення. Що дивитимуться вони? Чи влада тоді «змилостивиться» і докупить телетюнери решті — щоб таки справдилась теза про українців, що дивитимуться цифрове ТБ «від закарпатських сіл до чорноморських маяків»? Правда, робити це вони будуть все одно за бюджетні, тобто за наші гроші… А от що дивитися вибиратимуть вже не глядачі, а загадкові власники цифрової мережі.

Автор: Ірина Пакош
Джерело: ZAXID.NET
Іллюстрацію взято з кримської реконструкції 5 травня 2012 року